ЯК УКРАЇНИ ХОДИЛА ДО ЄВРОПИ, І ЩО З ЦЬОГО ВИЙШЛО ...
Українa мала мету стати частиною Європи. Тієї частини світу, для якої базові стандарти - демократія, свобода слова, створення громадянського суспільства - пре вище за все.
На жаль, і на цей раз перешкодою на шляху зближення з європейським співтовариством стали забаганки, а, можливо, і не розуміння керівниками-тимчасовими держави історичної необхідності спорідненості з країнами, в яких головними є не продовження комуністичних політресій а людські цінності. А не диктат волі одного компартійного вождя чи такої же правлячої верхівки. В результаті, то до чого готувалася Україна всі останні роки - можливість інтегруватися у світовий поділ праці - виявилося втраченим. Виявилося звичайної мильної булькою ...
Як сказав мені сьогодні знайомий політик, "таке гидке відчуття, ніби ми опинилися на відірваній крижині. І нас понесло на глибину. А ми без весла, без хоча б палиці в руках, щоб відштовхнутися ..."
Що таке підтримка цивілізованої Європи для окремо взятої республіці , видно на прикладі найближчої сусідки України - Польщі. Ще зовсім недавно громадяни Польщі їздили в Україну за товарами. Скуповували із запилених полиць магазинів праски, пили, каструлі, інше начиння. Ми сміялися з усього цього. А через деякий час став членом європейської спільноти, наша сусідка різко взяла під гору. Нині її економіка значно багатніща української, хоча за чисельністю населення в Польщі громадян на пять мільйонів менше нашого. Як стверджують фахівці, добробут поляків зараз в пять раз вище українського. Це означає, що кожен українець щомісяця втрачає як мінімум пять своїх зарплат в порівнянні з поляком ...
Отже, цей розрив постійно зростає.
Який с цього робиться вивід : не треба Уряду України мріяти о Европі, дурачити людей а треба було будовати з 1992р. Европу в Україне. Наприклад: прийняти ВРУ закон о ЛЮСТРАЦІЇ, а ні займатися продовженням старих комуністичних політичних репресій як до громадян України так і до мене та моєї родини і малолітніх дітей .
Це дійсно правда, Президент В.Януковіч та Голова Уряда М. Азаров продовжують активне, пряме втручання в мої судібни справи з метою фальсифікування мого іска в свою користь .
18.08.2012р. В.Князь Любарт-Сангушко Е.А.
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Харківський Апеляційний Суд (ХАС)
Заявник: Великий Князь Любарт - Сангушко
Євген Олександрович
м. Харків-61039, вул. Кропивницького,14,
тел: (057)777-60-56
e-mail : Liubart1957@gmail.com
Зацікавлені особи: 1. Жовтневий відділ РАГС Харківського
міського управління юстиції
м. Харків-61020, пр. Ілліча,6 №77
тел: (057)376-26-64
2. Князь Павел Францишек Роман Сангушко
(Pawel Franciszek Roman Sanguszko)
Єдиний офіційно визнаний на цей час
ПРЕДСТАВНИК Князівського роду Сангушек.
Бразилія, 01011, м. Сан-Пауло
Андар Руа Сан Бент, о 279-11
Тел. +5511 9981-9469 (робочий)
+5511 3129-4355 (робочий)
E-mail: sangusz@terra.com.br
Франція: Париж – 75116
вул. Нью-Йорк, 30.
АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА
На рішення судді Жовтневого райсуду м. Харкова В. Макарова від 18.06.2012р.
вручено 25.06.2012р. під мій підпис
Звертаю увагу суддів ХАС, що ознайомлення зі справою (опис документів справи), видача і озвучення мені повного судового рішення було здійснено судом тільки 25.06.2012р.
Прохаю суддів ХАС термін подачі скарги ісчисляти також з 25.06.2012р. + 10 діб= до 5.07.2012р.
18.06.2012р. в 11.20. суддя В.Макаров оголосив неповне судове рішення про відмову в задоволенні моєї судової заяви про визнання спорідненості мого прадіда Князя Любарт-Сангушко Роман-Дем'ян-Євстафій-Павло Владиславович 1832 р.н., який народився у Польщі м. Пщеворск, та помер (причина смерті-вбивство) 19.10.1917р. у м. Славута Хмельніцької області Україна (01.10.1917р. за старим календарем) та мого діда Любарт Івана Михайловича (1891 р. народ. - вбитий 1928р. Україна ) по відношенню до моєї матері Любарт (Оленец по шлюбу 1953р.) Олександра Іванівна (1921 р. н. м. Харків - вмерла 2000р. м. Харків Україна)
З серпня 2011р. в мою поштову емайл адресу, а також на всіх російсько - українських сайтах в інеті на мою адресу невідлма українська держструктура стала роспространяти брехливі, образливі і загрозливого змісту послання з погрозами фальсифікації дійсної судової справи та заявами, що всі мої журналістичні статті і заяви в держоргани влади в Україні “ними” - БЛОКУЮТЬСЯ .
Про що я повідомив суддю .
Даний юридичний факт підтверджується моєю письмовою заявою на адресу судді від 14.05.2012р. і 19.04.2012р. (л.д. 405 -461, 487- 523). Даним документам суддя оцінку також чомусь не дав…. (Образи та погрози відбувалися в процесі всього судового слідства і до його – фальсифікації суддею) !
Достатньо в інтернеті набрати моє прізвище: Любарт-Сангушко Е.А. ( Рамблер, Google).
Стид та ганьба такому комуністично – українському суду: Німецька влада у 1941 – 1943 роках та наш родич обер – лейтенант Ервін Фон Гогенштейн ( офіцер , співробітник абвера) в с. Перекоп Валківск. р-ну
Харьк. обл. Україна - повністю признали нашу загальну спорідненість з батьком та дідом моєї матері по лінії мого прадіда !!! Заява від 14.05.2012р. та інші док. ( л.д. 543-583 )
Німецька влада також признала мою бабцю – репресованою радянською владою, оказувала їй матеріальну допомогу та дала їй працю, а її зятю (мужу моєї мати) офіцеру (Червоної Армії, артилерист) Груданов А.А. якого внідряло керівництво НКВД УССР з 1941 – 1943р. також не чипали і дали хлібну працю !!! (л.д. 543-581 заява від 14.06.2012р. підтверджено документально)
Міністерство юстиції України (відповідач) в особі РЕГІОНАЛЬНОГО представництва в Жовтневому р-ні м. Харкова ПОВНІСТЮ підтримали на 100% мою судову заяву , погодившись з моїми документами та доводами про походження моєї родини по лінії моєї мати. (дослівно - л.д. 69)
Відповідно до ст.11 ЦПК України суд зобов'язаний розглядати судові справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, яки беруть участь у справі та які подали у суд на підставі доказів сторін необхідні архівні та інші документи і свідчення.
25.06.2012р. мені дали описати справу і видали повне судове рішення за 18.06.2012р.
Незаконність судового рішення полягає в наступному:
Відповідно ст.57 -64, ст.235 ЦПК України кожна сторона по справі зобов "язана довести ті обставинні, на які вона посилається як на підставу своїх свідчень , документів, заперечень, вимог .
Докази належним чином - обов'язково подаються у суді сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення ЗАКОННОГО судового рішення у справі.
Доказування та судове рішення не може грунтуватися на видуманих припущеннях.
1. В судовій справі саме !!! від мого родича та відповідача Пауля Сангушка за 10 місяців ведіння справи не надійшло ні єдного архівного свідчення чи документа за 1860 -1917р. (та хотя-би іх копії), які незаперечно свідчили проти моїх документів якісних фото – документів та заяви свідків і заявника. Пред’явлені мною фото-документи я кожен окремо ретельно письмово описував судді !!!!! (л.д. 363-375, 376-380, 28-29, 30-31, 34-35 стр. 292).
До речі, особистості відображених осіб “та інші цікаві дрібниці “, які я указував в своїх письмових описах фото-документів в суд могуть знати тільки і тільки – РІДНІ та іх правонаступники, а ніяк не чужі люди !
Що стосується мого родича , то він лише направив на адресу суда не заяви , як неправду пише суддя Макаров В., а лише листи під назвою: процесуальній документ (№1) від 1.09.2011р. Париж и процесуальний документ (№2) від 8.11.2011р. Париж. Також ще у лютому телефонограму.
В обох предварительних посланнях суду мій родич лише прохав знов і знов відкласти судову справу : якби для детального та суттєвого відношення до заяви (дослівно л. д. 52, 71, та л.д. 207 - оголошення Литовского Посольства)
Його предварітельні послання не дають відповідь суду та на мої письмові питання направлені мною йому зак/з повід. листами та які приложені судом до справи. (л.д 206 - моё ВОЗРАЖЕНИЕ від 1.09.2011р, л.д. 68, моя заява від 15.11.2011р. л.д. 292 яка також направлена мною зак. та електрон. поштою, та ще вручена суду )
Противоріччя і однобокість можно було устраніть тільки і тільки в суду архівними документами та шляхом допроса мого родича в качестві свідка…
Відповідач Тричі ! за 10 (визовів) місяців умисно ухилявся від явки в суд та допиту у качестві Свідка. (Стр. д. 52, 71) направляючі судді В. Макарову з Бразилії, Франції, Польщі відписки та обіцянки обов'язково пріїхати на суд у м. Харків Україна.
2. Таким чином це мій родич - умисно ухилявся від дачі в суді під присягою та обов’язкового пояснення в явному росходженні його предварітельного послання (л.д. 52, 71, 145-146) А мої документи та свідчення рідних та свідків (моїх батьків) і моїх свідчень - дані в суді під судовою суровою присягою.(л. д. 59а, 28, 29, 30,31, 32-33, 34-35, 281) повністю підтверджується спорідненість мого прадіда та діда - моїми свідченнями , документами, також показаннями моєї мати та мого батька !!!!
Слід зауважити, що з лютого 2012р. від мого родича та його неправдивих інтересів у суді також відмовились два його юриста: Польський - Маріуш Томасік та Український - Луцюк Павло. (л. д. 285, 295 ) !!
Саме мій родич !!! - не надав суду документальних доказів, та не зумів спростувати мої письмові свідчення,
безпереконливі судові свідчення під присягою, нові документи, які додатково вручені судді , та мої багаточислені якісні фото - документи про совмістну родину мого прадіда та які не отримали належної оцінки відповідачем .
Мій родич зайняв по справі пасівну позіцію ст.10, ст.11. ЦПК.України (відсутність з ёго боку змагальності)
Відповідно ст. 62 Конституции Украіни, Постановління пленума Верховного суду Украіни № 9 від 1.11. 1996р. судове рішення не може відображатися тільки на предварительних листах відповідача у суд ….
3. Що стосується неправдивої ссилки судді, що я подавав та не описував ВЕЛИКУ КІЛЬКІСТЬ документів і фото “ ПОДАВ ДОКУМЕНТИ ХАОТИЧНО, та не описував їх “ це напрасний наклеп судді.
Це судді потрібно було уважно слідити за веденням та описом судової справи, а не міняти кожне судове засідання секретарів суду та ще не міняти ДВІЧИ нумерацію сторінок справи ( також помінялось аж 4 секретаря) !!!!
До речі, на 7 чи 8 судовому засіданні я вже питав суддю - чого не скріплені та не пронумеровані під номерами листи справи ?
Я переконаний , що це було потрібно для намічающіх свободи дій ….
Кожний окремий документ, фото та архівні документі , які надані мною я особисто пред’являв судді в оригіналі (з мокрими печатками) лише після звірки суддя прикладав документи до справи. Неодноразово суддя заявляв словесно що: “так… документи мають відношення до справи, серйозні та дуже цікаві”. (дослівно) На моїй копії вручених судді документів суддя ставив дату, свій підпис та печатку суду.
Завідомо політизоване судове рішення порушує мої основопалагающі Конституційні права, права моєї родини, та дуже ганьбить імідж республіки України.
4. Що стосується сфальсифікованого рішення Жовтневого суду м. Харкова від 19.06.2006р. суді З.Кононенко: (л.д. 205), на яке посилається суддя В.Макаров , звертаю увагу, що мною воно було обжаловано в ХАС (судове слідство та допит в якості свідка взагалі суддею не проводилось при великій кількості фото и документів) cуддя З.Кононенко 19.06.2006р. заявила, що вона згідна з моїми документами та буде - без слідства (вже порушення закону) виносить положительне судове рішення. А винесла відмову.
Судовий фальсифікат я обжалував в ХАС, але моя апеляційна скарга від 15.08.2006р. судовою ухвалою від 1.09.2006р. судді ХАС В.Даниленко не була допущена до расмотрення по надуманим предлогом.
Крім того усі 10 місяців ведення справи суддя В.Макаров – ретельно обходив і не озвучивав це питання з судовим фальсифікатом за 2006р. судді З.Кононенко.
Потрібно скасувати це позорне та фальсифіковане рішення від 19.06.2006р. судді З.Кононенко.
І ще: до діла 2006р. були притягнути неналежні відповідачі (заінтересовані особи) та з 2006р. зьявились нові докази !!!
5. До речі : Я подав судді заяву від 15.11. 2011р.( л.д. 120, 278) про мою згоду на проведення судової експертизи ДНК, але суддя В.Макаров судових дій не зробив, а у своєму судовому рішенні мою заяву даже не згадав…. ?
Посилання суду на недоведеность факту родиних звязків не підтвержуется матеріаламі справи.
Крім достатньо великого обсягу вищезазначених доказів, офіційно визнаний Польщою мій родич Князь Пауль Сангушко не спростував мої пісьмови свідчення та фото-документи а рішення Жовтневого суду суду м. Харківа від 19.06.2006р. не може братися до уваги суддями ХАС бо з 2006р. з’явилися нові докази.
Саме тому що моя мати і я самостійно , ні за допомогою суду не можемо отримати формальну інформацію про батьківство і зміну призвища материного батька Князя Любарт-Сангушка Яна Демьяновича на Любарт Івана Михайловича (нема відповіді з Держархіву ЦДІАУ м.Кіїв), мною були надані нотаріально завірені показання свідків: моеї мати Любарт (Оленец – по шлюбу 1953р.) А.І. л.д.543-581 заява від 14.06.2012р, Муратов А.І (со слов тёщи- жени Любарт І.М.) і Літвін Л.І. (л.д.28-29, 30-31).
Свідки показали і підтвердили інформацію про те , що у нас в домі завжди знали хто і з якого роду батько моеї мати - Любарт Іван Михайлович !!!
Тут також я прошу взяти до уваги лист Жовтневого відділу РАЦС № 13/3/02-0216 від 25.10.11.2011р.(л.д. 69)
З ПОВНОЮ ПІДТРИМКОЮ МОГО ПОЗОВУ.
Саме тому я звернувся до суду , бо тільки суд може розглянувши всі документи і докази прийняти чесне , виважене і справедливе рішення.
На підставі викладеного, та надані докази керуючись ст.5, ст.10-11, ст.54-64, ст.295, ст.309, ЦПК України дуже прохаю суддів ХАС : Скасувати політизоване завідомо неправильне рішення судді В.МАКАРОВ від 18.06.2012р. не повертаючі справу до суду першої інстанції прийняти свое рішення - встановити факт родиного зв’язку між моею матерью Оленец (дев. Любарт) А.И. та ії дідом Князем Любарт-Сангушко Романом –Демьяном-Евстафіем-Павлом Владіславовичем.
Для того щоб я , та моя родина змогла реабілітуватись по раніше винесеним в УССР-Україні фальшивим справам по відношенню до мене, служити і працювати на благо України та українського народу.
ДОПОВНЕННЯ: В лютому 2012р. суддя В. Макаров - несподівано рекомендував мені припинити письмовий контакт з моїм родичем, під час направлення йому на його адресу судових повісток ....
При явці (приїзду в суд) мого родича я впевнений що планувався його арешт (можливо і настоящий) та швидке здійснення на нього давлення з метою фальсифікації цієї справи….
До речі, в цьому впевнений не тільки я .....
Прикладаю тільки для суду : 1. Квитанція від 26.06.2012р. про сплату держмита в ХАС у сумі 57грн. 00коп. 2. рішення суду від 18.06.2012р. суддя В.Макаров та апеляційну скаргу від 27.06.2012р. + моя дебатна річ.
Та окремо : дві копії апеляційної скарги від 27.06.2012р. з моєю дебатною річчю - зацікавленим особам .
27.06.2012р. В.Князь Любарт-Сангушко Е.А.
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Вищій спеціалізований суд України (ВССУ)
Провадженя № 22-ц-/2090/ 5272/2012р.
Справа №2-0-88/11
Категорія : Встановлення юридичного факту
Заявник: Великий Князь Любарт - Сангушко
Євген Олександрович
м. Харків-61039, вул. Кропивницького,14,
тел: (057)777-60-56
e-mail : Liubart1957@gmail.com
Зацікавлені особи: 1. Жовтневий відділ РАГС Харківського
міського управління юстиції
м. Харків-61020, пр. Ілліча,6 №77
тел: (057)376-26-64
2. Князь Павел Францишек Роман Сангушко
(Pawel Franciszek Roman Sanguszko)
Єдиний офіційно визнаний на цей час
ПРЕДСТАВНИК Князівського роду Сангушек.
Бразилія, 01011, м. Сан-Пауло
Андар Руа Сан Бент, о 279-11
Тел. +5511 9981-9469 (робочий)
+5511 3129-4355 (робочий)
E-mail: sangusz@terra.com.br
Франція: Париж – 75116
вул. Нью-Йорк, 30.
КАСАЦІЙНА СКАРГА
На рішення Жовтневого райсуду м. Харкова від 18.06.2012р.І Ухвалу Апеляційного суду Харківської області (далі ХАС) від 2.08.2012р.
Прошу скасувати Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.06.2012р. і Ухвалу ХАС від 2.08.2012р.
в зв’язку з неправильним застосуванням норм Цивільного процесуального кодексу України і направити судову справу на новий судовий розгляд.
18.06.2012р. Жовтневий райсуд м. Харкова виніс судове Рішення про відмову на мою судову заяву про встановлення факту родинних відносин між моєю матір’ю Оленець (дів. Любарт) Олександрою Іванівною та її дідом: Князем Любарт – Сангушко Романом-Дем’яном-Євстафієм-Павлом-Владиславовичем, який народився у Польщі м. Пшеворск у 1832р., та помер (причина смерті-вбивство) 19.10.1917р. у м. Славута Хмельницької області Україна (01.10.1917р. за старим календарем).
Ухвалою ХАС від 2.08.2012р. моя апеляційна скарга була відхилена, а Рішення районного суду першої інстанції залишено без змін.
У своїй ЗАЯВІ до суду і в ХАС я просив встановити факт родинного зв’язку, який потрібен мені для підтвердження родинно – генеалогічного походження (тобто ст.234 п. 5. Ст.256п.1,п.7.) а також для моєї належної судової реабілітації, тобто і для інших юридичних та судових дій.
ПРОШУ СКАСУВАТИ ВКАЗАНЕ РІШЕННЯ І УХВАЛУ, ВИХОДЯЧІ з НАСТУПНОГО .
В заяві до суду першої інстанції (і надалі в апеляційній скарзі) я наводив підстави для мого твердження про родинні відносини і додав докази: докази, довідки , свідотства, фотокартки, які у нас були дома…. А також і інші оригінали документів (з голубими печатками)…. Зазначив в первісній заяві і причини неможливості отримати – формальні відповіді з Держустанов. Всі документи є в матеріалах справи.
Із доданих матеріалів витікає, що мій прадід Князь Любарт-Сангушко Р. Д. Е. П. Владиславович народився у 1832р. у Польщі м. Пшеворск та помер (був вбитий) 1.10.1917р. у м. Славута Хмельницької обл. (це підтверджується довідками юстиції РАГСУ м. Славута № 351-3.34. від 20.06.69 від 15.08.2008р.).
У 1851р. мій прадід отримав російське громадянство, що теж підтверджується довідкою від 21.04.2004р. № 01-09-58/ОДА (фонд 317, оп.спр.6049 ЦДІА України ф.-442 оп. 697. спр.278 та ф. 442, оп. 624 спр. 4. та ДАЖО ф-67 оп. 1 спр. 587) , та ксерокопією з книги «Славута - минуле і сучасне» автори: С. Ковальчук, А. Ковальчук.
Моя прабабуся - цивільна дружина Князя Любарт-Сангушко Р. Д. Е. П. Владиславовича - полька, Бігошевська Софія 1862р.нарожд. (з 1914р. до 1917р. працювала директором школи м. Славута) у 1891р. народила у м. Тарнув (Польща) мого діда : Любарт-Сангушко Яна Дем’яновича.
Мій дід Любарт-Сангушко Ян Дем’янович у 1915р. був призваний з м. Ізяслав Хмельницької обл. (Проскуровськ до1963р.) до лав Російської армії в званії Унтера офіцера. У 1917р. був тяжко поранений, знаходився на лікуванні у шпиталі № 6 по вул. Кацарська №9 м. Харкова. В цей час російсько комуно –революційних подій та начала громадянської війни йому стало відомо про вбивство в м. Славута його батька : Князя Любарт-Сангушко Р. Д. Е. П. Владиславовича. Тому мій дід був змушений частково змінити свої данні : убрав перше прізвище Сангушко, залишив Любарт (походження рода), а ім’я Ян - на Іван, Дем’янович - на Михайлович.
В 1921 р. в Благовіщенський церкві м. Харкова від одружився з медичною сестрою : Магелат М.Л.
6.05.1921р. в них народилася моя мати: Любарт Олександра Іванівна (після шлюбу 1953р. Оленець О.І.)
30.11.1928р. по місту мешкання своєї дружини в Україна с. Перекіп Валківського р-ну Харківської обл. співробітниками ГПУ (з 1992р. це - СБУ) був вбитий батько моєї матері ( повторне свід. ВЛ №086817 від 12.02. 1998р.) л. спр.15-19, а також покази свідків.
15.02.1957р. народився Я (брак матері з Муратовим О.І.) зареєстрований в Жовтневому відділі юстиції РАГСУ м. Харкова 26.12.1962р.
Крім достатньо великого обсягу вищезазначених доказів, офіційно визнаний Польщею правонаступником роду, мій родич Князь Пауль Сангушко НЕ ЗМІГ спростувати мої без переконливі свідчення, документи та фотографії.
До речі !!! В судовому рішенні від 18.06.2012р. суддя В. Макаров упоминає якісь листи мого родича, які я просив письмово визнати не дійсними, бо ці листи не можуть братися до уваги судом, так як вони належним чином не оформлені, нотаріально не завірені (ст.42 ЦПК України), можуть бути підроблені. Я вже не кажу, що вони – БЕЗДОКАЗНІ, тобто не підтверджені архівними документами. Це теж порушення процесуального права, яке без переконливо впливає на винесення правильного судового рішення.
Мною також були надані нотаріально заверені показання свідків : Оленець (Любарт) О.І. , Муратова О.І. Літвін Л.І. (л. спр. 28-29, 30-31 , 34-35. 543-581). Свідки показали і підтвердили інформацію про те, що у нас в домі завжди знали, хто такий Любарт Іван Михайлович, хто його батько і з якого він роду.
До цього я просив взяти до уваги лист Жовтневого відділу юстиції РАГСУ №13/3/02-0216 від 25.2011р.( л.спр. 69) з повною підтримкою мого позову.
Суд першої інстанції прийняв рішення, не враховуючі численні докази, а ХАС при прийнятті Ухвали від 2.08.2012р. в складі: Зам. Голови ХАС судді А. Колтунової, Н. Міненкової, Ю. Пономаренко про відхилення моєї апеляційної скарги припустився низки зневажливих порушень норм ЦПК України.
1. Так судове засідання не було відкладено в зв’язку з неявкою у судове засідання особи, яка бере участь у справі (ст. 305 ЦПК України ). Прямо на суді (на початку судового розгляду) я додав своє письмове пояснення (ходатайство) від 2.08.2012р. з доданими документами та зачитав його і настирливо попрохав відкласти судове засідання (л. апел. спр. 9).
На 7.08.2012р. на момент ознайомлення мною з матеріалом апеляційної справи у ній не було свідчень про направлення і вручення цій особі судової повістки.
ПОРУШЕНО ОДИН З ГОЛОВНИХ ПРИНЦИПІВ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА – ПРИНЦИП ЗМАГАЛЬНОСТІ СТОРІН (ст.10 ЦПК України), також мої свідчення і ще свідчення свідків, учасників судової справи з матеріалів справи не були озвучені і прийняти до уваги !!!
Далі. Дійсно, Постанова Пленуму Верховного суду України №5 від 31.03.1995р. із змінами, внесеними згідно Постанови Пленуму ВСУ №15 від 25.05.1998р. розглядає судову практику в справах про встановлення фактів що мають юридичні значення. Та в моїй заяві нема жодних порушень відповідно до приписів цієї Постанови !!!
Але, крім того , колегія суддів ХАС постановляючи Ухвалу, посилалася на ст. 255 і ст.271 ЦПК України - що і є зухвалим порушенням. Бо в ст. 255 ЦПК України розглядає проблеми з усиновленням, а ст. 271ЦПК України відноситься до справ про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність. Тут тільки розвести руками… Таке можне було прийняти за просту описку, коли б нижче в Ухвалі це згадувалося ще двічі ст. 273 ЦПК України (справи про безхазяйні нерухомі речі), яка також не має жодного відношення до суті цієї справи.
Дуже дивно: чи то таке відношення до заявника, чувства безкарності, злоба, ненависть, демонстративне зневаження, чи то таке знання ЦПК України, або просто зневажливе відношення до України, її історії та громадян України, до свого реноме та і самого Українського суду …
2. Зухвало перекручені статті 256 і 258 ЦПК України: я чітко зазначив в ЗАЯВІ і апеляційній скарзі, з якою метою мені потрібно встановити юридичний факт - підтвердити родинно - генеалогічне древо, для служби Україні і народові України, також для моєї належної судово - юридичної реабілітації.
Чому таке важливе і самодостатнє немайнове право не може бути підставою для подання заяви і подальшого розгляду справи ?
Невже ж тільки спори про гроші, ЗОЛОТО, та майно повинні розглядатися в Українських судах?
Тим більш, це вже був би спір про право. Для мене важливе інше. І таке повністю кореспондується із статтями ЦК України – 294, 300 про особистості немайнові права.
Про додані докази я вже писав вище.
І ЩЕ. Звертаю увагу: Три судді ХАС в своїй незаконній Ухвалі від 2.08.2012р. також не правильно відобразили по батькові мою маму: ВАСИЛІВНА замість ІВАНІВНА.
Можливо з метою подальших неправильних дій в ВССУ: ось це про Василівну ми признаємо, тобто це неправильно, а уся судова брехня ХАС – ПРАВИЛЬНА .
З огляду на вище зазначене та надані докази :
Прошу скасувати Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.06.2012р. і Ухвалу ХАС від 2.08.2012р
І постановити Ухвалу про передачу справи на новий судовий розгляд до райсуду для усунення недосконального судочинства, при необхідності призначення експертизи ДНК з дорученням до справи Держуряду України з причин викладених в моєї судовій заяві (л.спр. 120, 278), або скасувавши судове рішення, ухвалити нове рішення, в якому задовольнити мою ЗАЯВУ - встановити факт родинного зв’язку між моєю матір’ю Оленець (Любарт) Олександрою Іванівною та Ії дідом Князем Любарт – Сангушко Романом-Дем’яном-Євстафієм-Павлом-Владиславовичем, не передаючи справу на новий судовий розгляд.
Додаток : квитанція про сплату судового збору у с умі 57грн.
1. Рішення від 18.06.2012р. судді В. Макарова завірені належним чином(з голубою печаткою).
2. Ухвала ХАС від 2.08.2012р. суддів : Н. Міненкова, Ю.Пономаренко , Зам. Голови ХАС А.Колтунова завірені належним чином (з голубою печаткою).
3. Касаційна скарга від 15.08.2012р. суду + дві касації скарги – відповідачам (зацікавлені особи) .
Вбивство мого діда, репресії проти моєї мами, та з 1982р. по 2012р. проти мене та моєї сім’ї керівництво України зробили своїм бізнесом та розвагою!!! Тобто, бісяться від безкарності та ЖИРУ !!! ( погрози в процесі судового слідства, тобто вплив на суд, нецензурна лайка, всі документи в судовій справі) л.спр.487-523.
Інформую суддю доповідача: В продовження 24 годин з моменту направлення касаційної скарги на розгляд в ВССУ я також зак/ з повід. направлю (продублюю) копію касаційної жалоби і прикладені до неї документи відповідачу і своєму родичу Князю П. Сангушко на його дві поштових адреси.
Попрохаю його письмово відреагувати на мою апеляційну і касаційну скаргу і в мій поштовий адрес.
Районній ДержЮстиції РАГСУ я вручу касаційну скаргу і прикладені документи - особисто також в продовження 24 годин.
ДОПОВНЕННЯ: підтверджую, що я не маю наміру за фактом заздалегідь порушення моїх законних прав звертатися за їх захистом в Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), унаслідок загальної КОММУНІЗОВАНОСТІ та КОРУМПОВАНОСТІ посадових осіб: Президента Євросоюзу, Керівника ЄСПЛ та Представника Держави - відповідача.
Справа № 48929/06 (справа по батьківству мого прадіда і діда за 2006р.), справа № 680030/10, справа № 25851/06 Любарт-Сангушко Е.А. проти уряду України.
15.08.2012р. В.Князь Любарт-Сангушко Е.А.
Вищій спеціалізований суд України (ВССУ)
ОтветитьУдалитьПровадження № 22-ц-/2090/ 5272/2012р.
Справа №2-0-88/11
Cудді ВССУ пану В.Сімоненко
Категорія : Встановлення юридичного факту
Заявник: Великий Князь Любарт - Сангушко
Євген Олександрович
м. Харків-61039, вул. Кропивницького,14,
тел: (057)777-60-56
e-mail : Liubart1957@gmail.com
Lyubart1957@gmail.com
sangushko@rambler.ru
Зацікавлені особи: 1. Жовтневий відділ РАГС Харківського
міського управління юстиції
м. Харків-61020, пр. Ілліча,6 №77
тел: (057)376-26-64
2. Князь Павел Францишек Роман Сангушко
(Pawel Franciszek Roman Sanguszko)
Єдиний офіційно визнаний на цей час
ПРЕДСТАВНИК Князівського роду Сангушек.
Бразилія, 01011, м. Сан-Пауло
Андар Руа Сан Бент, о 279-11
Тел. +5511 9981-9469 (робочий)
+5511 3129-4355 (робочий)
E-mail: sangusz@terra.com.br
sanguszko2004@vp.pl
Франція: Париж – 75116
вул. Нью-Йорк, 30.
Підтвердження
На Ухвалу від 10.01.2013р.
судді ВСУ В.М.Сімоненко
19.01.2013р. мною під розпис одержана Ухвала судді В.Сімоненко, в якій вказано що мені потрібно сплатити судовий сбір у сумі 75грн.11коп. за допуск і розглядання моєї касаційної скарги від 15.08.2012р. на розрахунковий рахунок : № 312122 53700007 , одержувач: УДКСУ у Печерському районі м. Києва , код ЄДРПОУ 38004897, банк одержувача : ГУ ДКУ у м. Києві, МФО : 820019, КЕКД: 22030003, символ звітності банку : 253.
Сповіщаю судді, що мною на виконання Ухвали від 31.08.2012р. судді ВСУ С. Хопта вже проведена оплата на вказаний рахунок у сумі 69грн і додатково (доплата) на цей же рахунок у сумі 28грн.
Тобто 69грн.+28грн = 97грн (це вже трішки більше вказаної суддею суми в 75грн.11коп.)
Це підтверджується моєю заявою від 15.09.2012р. ( одержана 18.09.2012р.) і від 15.12.2012р. (одержана 17.12.2012р.) на ім’я судді С. Хопти і керівника ВССУ пана С. Міщенко. Дві мої заяви з оригіналами квитанцій !! належним чином під розпис одержані відповідальними особами ВСУ, про що у мене є належні поштові відмітки.
Крім того, це підтверджується тим, що суддя С. Хопта в Ухвалі від 24.09.2012р. підтвердив, що одержано і оплачено але не в повному розмірі, і суддя В. Сімоненко теж не вказав в своїй Ухвалі , що оригінали долучених банківських квитанцій до моїх заяв є недійсні.
У зв’язку з тим що мною повністю виконана Ухвала судді В. Сімоненко ще аж 17.12.2012р. (ВССУ одержав мій лист від 15.12.2012р. з оригіналом квитанції про доплату судового збору ) і судовий збір у сумі 97грн. на вказаний рахунок належним чином оплачений !! Вдруге ПРОШУ допустити до розгляду і розглянути та задовольнити мою касаційну скаргу від 15.08.2012р.
Прошу не ганьбити правосуддя, Україну, мій шанований РІД , Президента і Уряд України.
Додаток: Ухвала від 10.01.2013р судді В.Сімонеко і від 31.08.2012р. та від 24.09.2012р. судді ВССУ С.Хопта.
З повагою В.Князь Любарт-Сангушко Е.А.
19.01.2013р.